Спори між співвласниками нерухомого майна
Спори між співвласниками нерухомого майна
Mайно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Припинення права спільноі сумісної власності на окремі об'єкти чи на все майно в цілому можливо внаслідок як спільних підстав для припинення права власності (ст. 346 ЦК), так і по специфічним підставам припинення спільної власності — поділу і виділу.
При праві спільної сумісної власності кожному співвласникові належить стиснуте право власності на спільне майно. Тому майно, що є об'єктом права іх спільної сумісної власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. При поділі майна між учасниками права спільної сумісної власності, а також при виділі частки одного зі співвласників необхідно попередньо визначити розмір частки кожного зі співвласників у праві власності на майно. При поділі майна, що належить учасникам права спільної сумісноі власності, вважається рівність часток у праві власності, що належать учасникам права спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено законом, домовленістю сторін або не встановлено судом, коли для цього є підстави, передбачені законом (ч. 2 ст. 372 ЦК).
Порядок поділу права спільної сумісної власності і виділу з неї частки визначається за тими ж принципами, за якими відбувається поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності (ч. З ст. 367 ЦК).
Договір про поділ нерухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, укладається в письмовій формі і підлягає нотарiальному посвідченню. Спільна власність на квартиру може iснувати в разі наявності таких ознак, як множинність мешканців і єдність об'єкта, то належить їм на праві власності — будинку,квартири як єдиного цілого, яка може складатися з однієі чи багатьох кімнат. Житло може приносити певні доходи, водночас потребуючи необхідних витрат на його утримання, які повинні розподілятися між власниками пропорційно їх частці у спільному майні. При спільній власності на будинок (квартиру) права власності належать yсім тільки в сукупності, тобто окрема особа не може вільно розпоряджатися своєю частиною. Право кожного співвласника поширюється на весь об'єкт у цілому, а не на певну його частину. У той самий час не виключається можливість будь-якого співвласника користуватися правами володіння і користування як певними частинами квартири, так і квартири в цілому.
Правове регулювання спільної часткової і спільної сумісної власності може мати ті чи інші особливості, зумовлені призначенням того чи іншого об'єкта, складом або характером зв'язків учасників спільної власності, що визначається, насамперед, Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України та Законом України «Про власність».
Більше інформації щодо використання та захисту своїх прав у повсякденному житті можна дізнатися завдяки загальнонаціональному правопросвітницькому проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!». Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).
За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися в Теребовлянське бюро правової допомоги за адресою: м. Теребовля, вул. Князя Василька, 104, А.
Начальник відділу
Теребовлянське бюро правової допомоги Козачинська В.М.
